Коли краще просити про підвищення, чому дружба з колегами допомагає роботі, але конфлікти все одно потрібні, як, зриваючи терміни, виконувати завдання краще, і чому гроші - не найкраща мотивація.
Як використовувати дивацтва людської поведінки на користь собі і компанії.
Усі брешуть (але вранці менше)
Всі люди брешуть, і з цим доведеться змиритися. Втім, у проблеми є несподіваний вихід: відповідно до недавніх досліджень, виявляється, що співробітники в другій половині дня більш схильні до неетичної поведінки, включаючи брехня і обман, в той час як вранці їм властивий високий рівень моральної самосвідомості й самоконтролю. Іншими словами, чесність і тверезість суджень прямо залежать від втоми працівників. Хочете провести важливу нараду, на якому будуть висловлені думки про стан справ у компанії? Краще зробити це вранці. Хочете попросити про підвищення? Начальник більшою мірою буде розташований до цієї ідеї на початку дня. А ось мозкові штурми і генерацію ідей краще перенести на вечір: втома знижує концентрацію і підштовхує до нетривіальним рішенням.
Дружба в офісі - це круто
Немає нічого поганого в тому, щоб колеги відпочивали разом або спілкувалися між собою на абстрактні теми в робочий час. Чим частіше співробітники стикаються з іншими людьми в офісі або хоча б регулярно бачать їх неподалік, тим більше вони довіряють їм. Розширення мережі знайомств всередині компанії підвищує її загальну ефективність: чим в більш міцною і дружньою групі перебуває працівник, тим з більшою ймовірністю він звернеться до інших за допомогою у разі труднощів чи поділиться своїми знаннями з колегами.
Все це не тільки підвищує рівень колективної роботи і кількість спільних проектів: соціальна активність дозволяє відчувати себе щасливіше і діяти ефективніше. До того ж вірно зворотне: чим довше співробітники працюють над досягненням загального результату, тим тепліше вони ставляться один до одного.
Але колективу потрібні і конфлікти
Здається, що в колективі, де всі дружать, конфлікти - зло, яке лише шкодить продуктивності. Насправді це не так: суперечок не буває лише в компанії, співробітники якої не спілкуються між собою; конфлікти - важлива ознака того, що працівники занурені в командну роботу і пропонують різні варіанти вирішення проблеми. Більше того: конфлікти дозволяють зняти взаємне напругу між колегами, підвищити рівень змагання всередині компанії, знайти незвичайне рішення поставленого завдання і тим самим збільшити ефективність команди. Саме тому керівникам часто варто йти на загострення конфлікту, адже його дозвіл лише згуртує ряди компанії і підніме загальний дух. Компроміси? Вони ні до чого не приводять і лише відкладають вирішення проблем на потім.
Втім, варто відокремлювати робочі конфлікти та особисту неприязнь, яка спалахує між співробітниками і дійсно є контрпродуктивною. Якщо комунікація співробітників носить негативний характер, вони навмисне не допомагають колегам і свідомо вводять їх в оману, то така ситуація, звичайно ж, призведе до зниження загального результату.
Будь мотивація корисна
Всі співробітники, що приходять з ранку в офіс, мають різні цілі. Для одних стимулом виступають внутрішні причини і бажання самореалізації, для інших - зовнішні: гроші, акції компанії і соціальні бонуси. Але для того, щоб результат роботи був стабільно високим, недостатньо задовольняти лише одну з цих потреб (наприклад, надавати більшу зарплату) - необхідно створити стійку корпоративну структуру.
У більшості компаній панує «культура стресу»: високі вимоги до співробітників тут сусідять з дефіцитом необхідних ресурсів і недостатньою підтримкою. Така культура не цілком життєздатна: люди відчувають постійний пресинг із-за того, що досягнуті ними результати повинні бути перекриті в майбутньому. Стабільною є лише корпоративна культура, в якій високий обсяг вимог підкріплений високим рівнем підтримки з боку керівництва. У подібній «культурі досягнень» роль лідера полягає в концентрації на високому рівні підтримки, яка виражається не тільки в грошах або більшої свободи, але і в теплій атмосфері всередині колективу, особистому підході до кожного співробітника, можливості для прийняття креативних рішень - у всьому тому, що змусить діяти ефективніше.
У кінцевому рахунку, для хорошого результату співробітник повинен бути готовий до роботи і щасливий. Гроші важливі, але не це головне.
Дедлайни - добре, трудоголізм - ні
Співробітники, які багато працюють кожен день, часто ставляться в приклад. У той же час ті, хто відкладає справи, а потім змушені проводити ночі в офісі перед жарким дедлайном, засуджуються. Але, швидше за все, це неправильно . По-перше, якщо керівник хоче домогтися стабільного результату, він повинен припиняти зайве завзяття працівників: у близькій перспективі трудоголізм корисний, але у віддаленій співробітники будуть почувати себе втомленими і нещасними - це призведе до низці несподіваних провалів. (До того ж така ситуація свідчить про те, що працівники, швидше за все, просто не справляються зі справами у відведений їм час або беруть на себе куди більше, ніж слід, - і це вже помилка керівника).
По-друге, активна робота перед самим дедлайном може бути набагато продуктивніше щоденної: тиск обставин допомагає краще сфокусуватися на проблемі і придумати незвичайні шляхи її вирішення. Втім, і така ситуація шкодить стійкості результату. Вихід простий: будь-яку велику проблему завжди необхідно розділити на велике число дрібних завдань. А головний дедлайн розбити на кілька маленьких - це значно підвищить ефективність роботи.
Як використовувати дивацтва людської поведінки на користь собі і компанії.
Усі брешуть (але вранці менше)
Всі люди брешуть, і з цим доведеться змиритися. Втім, у проблеми є несподіваний вихід: відповідно до недавніх досліджень, виявляється, що співробітники в другій половині дня більш схильні до неетичної поведінки, включаючи брехня і обман, в той час як вранці їм властивий високий рівень моральної самосвідомості й самоконтролю. Іншими словами, чесність і тверезість суджень прямо залежать від втоми працівників. Хочете провести важливу нараду, на якому будуть висловлені думки про стан справ у компанії? Краще зробити це вранці. Хочете попросити про підвищення? Начальник більшою мірою буде розташований до цієї ідеї на початку дня. А ось мозкові штурми і генерацію ідей краще перенести на вечір: втома знижує концентрацію і підштовхує до нетривіальним рішенням.
Дружба в офісі - це круто
Немає нічого поганого в тому, щоб колеги відпочивали разом або спілкувалися між собою на абстрактні теми в робочий час. Чим частіше співробітники стикаються з іншими людьми в офісі або хоча б регулярно бачать їх неподалік, тим більше вони довіряють їм. Розширення мережі знайомств всередині компанії підвищує її загальну ефективність: чим в більш міцною і дружньою групі перебуває працівник, тим з більшою ймовірністю він звернеться до інших за допомогою у разі труднощів чи поділиться своїми знаннями з колегами.
Все це не тільки підвищує рівень колективної роботи і кількість спільних проектів: соціальна активність дозволяє відчувати себе щасливіше і діяти ефективніше. До того ж вірно зворотне: чим довше співробітники працюють над досягненням загального результату, тим тепліше вони ставляться один до одного.
Але колективу потрібні і конфлікти
Здається, що в колективі, де всі дружать, конфлікти - зло, яке лише шкодить продуктивності. Насправді це не так: суперечок не буває лише в компанії, співробітники якої не спілкуються між собою; конфлікти - важлива ознака того, що працівники занурені в командну роботу і пропонують різні варіанти вирішення проблеми. Більше того: конфлікти дозволяють зняти взаємне напругу між колегами, підвищити рівень змагання всередині компанії, знайти незвичайне рішення поставленого завдання і тим самим збільшити ефективність команди. Саме тому керівникам часто варто йти на загострення конфлікту, адже його дозвіл лише згуртує ряди компанії і підніме загальний дух. Компроміси? Вони ні до чого не приводять і лише відкладають вирішення проблем на потім.
Втім, варто відокремлювати робочі конфлікти та особисту неприязнь, яка спалахує між співробітниками і дійсно є контрпродуктивною. Якщо комунікація співробітників носить негативний характер, вони навмисне не допомагають колегам і свідомо вводять їх в оману, то така ситуація, звичайно ж, призведе до зниження загального результату.
Будь мотивація корисна
Всі співробітники, що приходять з ранку в офіс, мають різні цілі. Для одних стимулом виступають внутрішні причини і бажання самореалізації, для інших - зовнішні: гроші, акції компанії і соціальні бонуси. Але для того, щоб результат роботи був стабільно високим, недостатньо задовольняти лише одну з цих потреб (наприклад, надавати більшу зарплату) - необхідно створити стійку корпоративну структуру.
У більшості компаній панує «культура стресу»: високі вимоги до співробітників тут сусідять з дефіцитом необхідних ресурсів і недостатньою підтримкою. Така культура не цілком життєздатна: люди відчувають постійний пресинг із-за того, що досягнуті ними результати повинні бути перекриті в майбутньому. Стабільною є лише корпоративна культура, в якій високий обсяг вимог підкріплений високим рівнем підтримки з боку керівництва. У подібній «культурі досягнень» роль лідера полягає в концентрації на високому рівні підтримки, яка виражається не тільки в грошах або більшої свободи, але і в теплій атмосфері всередині колективу, особистому підході до кожного співробітника, можливості для прийняття креативних рішень - у всьому тому, що змусить діяти ефективніше.
У кінцевому рахунку, для хорошого результату співробітник повинен бути готовий до роботи і щасливий. Гроші важливі, але не це головне.
Дедлайни - добре, трудоголізм - ні
Співробітники, які багато працюють кожен день, часто ставляться в приклад. У той же час ті, хто відкладає справи, а потім змушені проводити ночі в офісі перед жарким дедлайном, засуджуються. Але, швидше за все, це неправильно . По-перше, якщо керівник хоче домогтися стабільного результату, він повинен припиняти зайве завзяття працівників: у близькій перспективі трудоголізм корисний, але у віддаленій співробітники будуть почувати себе втомленими і нещасними - це призведе до низці несподіваних провалів. (До того ж така ситуація свідчить про те, що працівники, швидше за все, просто не справляються зі справами у відведений їм час або беруть на себе куди більше, ніж слід, - і це вже помилка керівника).
По-друге, активна робота перед самим дедлайном може бути набагато продуктивніше щоденної: тиск обставин допомагає краще сфокусуватися на проблемі і придумати незвичайні шляхи її вирішення. Втім, і така ситуація шкодить стійкості результату. Вихід простий: будь-яку велику проблему завжди необхідно розділити на велике число дрібних завдань. А головний дедлайн розбити на кілька маленьких - це значно підвищить ефективність роботи.
Комментариев нет:
Отправить комментарий